Читальню "Просвіти” в Радехові, у якій налічувалося 130 членів, заснували 15 травня 1897 р., а 8 грудня 1908 року заснували філію, першим головою обрали пароха із с. Середпільці о. Дмитра Йосиповича.
Центром національно-культурного життя Радехівщини стає Народний дім, збудований 1912 року на народні кошти. Перед Першою світовою війною у повіті діяло 35 читалень, при яких існували аматорські гуртки, хори й бібліотеки.
Війна зупинила активне просвітницьке життя. Після проголошення ЗУНР товариство "Просвіта” стало основою міністерства освіти.
Війну програли. Польська окупація Галичини ще більше загострила українсько-польські відносини, що вивело "Просвіту” на передній край боротьби за збереження української ідентичності.