Населення становить 10,700 мешканців. За статистичними даними в 1880 році в Радехові проживало 3555 мешканців, а у 2001 році 9 230.
Понад п'ять віків стоїть на українській землі Радехів — спочатку поселення, потім село, містечко, а в наш час — районний центр Львівщини.
У місцевих переказах назва «Радехів» пояснюється словосполученням слів «радо ховатися», оскільки людям доводилося часто переховуватися від ворогів у лісах, болотах та очеретах. У Х — ХІ століттях Радехів існував як населений пункт. За скупими рядками давніх актів приховані горе, біль і розпач людей - наших предків, що терпіли наругу від гнобителів, чужоземних напасників. 1578 року татари дощенту знищили Радехів, Витків, Полове, Середпільці. У тогочасних податкових книгах навпроти Радехова значиться "пустий".
Перша письмова згадка про Радехів відноситься до 1494 року. Територія, на якій виникло місто Радехів, входила до так званого Белзького князівства, яке утворилося близько 1170 року і належало спочатку Володимир-Волинському, а потім Галицько-Волинському. Белз був одним з великих міст на заході Волинського князівства.
На початку XVIII століття Радехів переходить у володіння графа Міра. В Радехові будує він великий палац, який став центром магнатської латифундії. Тут починаються відбуватися торги і містечко поступово розбудовується і перетворюється в місто.
В другій половині XIX століття Радехівська латифундія перейшла до сім'ї графа Бадені, який одружився на дочці Міра. Бадені рахувався сьомим із десяти найбагатших магнатів Галичини. Він був намісником цісаря в Галичині. Він перебудував і розширив палац, насадив парк, побудував оранжерею і наказав обгородити свої володіння трьохметровою кам'яною стіною. Граф Бадені — батько, зробив багато для свого збагачення. На той час діяли в Радехові невеликі промислові і торгові фірми. В 1910 році в Радехові було закінчено будівництво залізної дороги Львів—Стоянів, яку фінансував Бадені.
За статистичними даними в 1880 році в Радехові проживало 3555 мешканців. 129 чоловік служили при громадському дворі.
На прикінці XIX ст. на початку XX століття у Радехові існував ряд громадських організацій, зокрема товариство «Сільський господар». Протягом 16 років діяло «Грошове товариство друзів шкільної дітвори», метою якого була матеріальна допомога бідним дітям незалежно від їх національності та віросповідання. Також діяло «Братство тверезості».
З другої половини XIX століття діє товариство «Просвіта», яке ставило собі за мету відстоювати українську мову та культуру від посягань австро-угорської та московської влади, польських шовіністів. Читальню в самому Радехові відкрито в травні 1897 року.
В листопаді 1912 року відбулося урочисте посвячення Народного Дому. Тепер в ньому знаходиться центральна районна бібліотека. При Народному Домі працювали промислова школа, народна школа, товариство «Рідна школа», «Просвіта», «Сільський господар».
Земля Радехівщини славна іменами талановитих, прославлених людей, котрі народилися, або тут жили і працювали. У 1913 році в м. Радехові народився Теодор Дмитрович Микитин — сучасний український письменник. Зараз відомий автор історичних повістей «Під мурами міста», «Полки йдуть на Галич», «Над Кодаток», «Данило Нечай».
Вірко Петрович Балей — відомий в Сполучених Штатах композитор, піаніст, музичний критик, дослідник української музичної культури. Народився в 1938 році в Радехові. В м. Радехові народився відомий спеціаліст у галузі нафтохімії, член кореспондент Академії Наук України Я.І. Середа. Вихідцем із Радеховав є також доктор медичних наук Я.В. Ганіткевич.
На території міста знаходяться ремонтний, цегельночерепичний, маслоробний та пивоварний заводи. Найбільшим із підприємств є ВАТ «Радехівський цукровий завод». Медичне обслуговування здійснюють дві центральні лікарні.
В громадсько - політичному житті міста беруть участь громадсько-політичні партії, організації, об'єднання громадян. Зареєстровані Народний Рух України, Українська республіканська партія, Всеукраїнська станиця вояків УПА, Галицька січ, «Меморіал», Союз українок та інші. Працює фізкультурно-спортивна організація «Колос», молодіжний спортивно-оздоровчий клуб "Легенда", молодіжна організація «Пласт».
