Петро Порошенко заявив, що, незважаючи на військовий конфлікт, місцеві вибори переноситися не будуть. За його словами, відразу ж після місцевих виборів будуть розширені повноваження місцевих органів самоврядування в межах процесу децентралізації. Українське законодавство, в першу чергу основний закон — Конституція, каже що чергові місцеві вибори проходять по всій Україні в останній тиждень жовтня п’ятого року повноважень обраних рад. Останні вибори в Україні відбулися у 2010 році, тобто в 2015 закінчується п’ятий рік повноважень. Останній тиждень жовтня — це 25 жовтня цього року, відповідно чинна конституція чітко й однозначно свідчить, що вибори повинні відбутися 25 жовтня 2015 року. Без змін до основного закону будь-які перенесення виборів є антиконституційним. Верховна Рада прийняла за основу законопроект №2831-3 про місцеві вибори. За відповідне рішення проголосував 271 народний депутат. Крім того, депутати 242 голосами підтримали підготовку цього законопроекту до другого читання за скороченою процедурою. Перед обговоренням, перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій заявив про необхідність змінити законодавство про місцеві вибори і схему, "яку запровадив Янукович для узурпації влади". Депутат Андрій Соболєв, який разом із Юлією Тимошенко виступив одним із авторів законопроекту 2831, заявив, що фракція "Батьківщина" знімає свій законопроект на користь законопроекту 2831-3.

Розділ 19 269 4. Кадри вирішують все «Кадри вирішують усе» – ця сталінська фраза стала крилатою. Справді, Кремль приділяв чимало уваги кадровому наповненню всіх трьох вер- тикалей влади – держаної безпеки, компартійних органів і системи рад з їхніми ви- конкомами. Після 1923 р. у вирішенні цього питання дедалі більше ставало плано- вості та ретельної підготовки. 

Пилип Орлик – еміграційний гетьман України з 1710 року. Він був палким українським патріотом і продовжив справу великого гетьманаІ. Мазепи. Під час його виборів між майбутнім гетьманом і козаками було укладено своєрідні статті, згодом названі Конституцією Пилипа Орлика. Хоча вони й не були втілені в життя, але увійшли в історію як перша в Європі конституція демократичного суспільства. У вступі цього акта проголошувалось, що Україна повинна бути вільноюдержавою. Окремі статті обмежували владу гетьмана: державні справи гетьман мав вирішувати спільно з генеральною Радою, до якої також входили виборні депутати від полків. Вирішення судових справ проти старшини передавалось генеральному судові. Планувалось чітко розмежувати державний скарб і особисті фінанси гетьмана. Мала вільно обиратись полкова і сотенна старшина, а гетьман тільки затверджував її. На гетьмана покладався обов’язок захищати козаків і посполитих від надмірних утисків, опікуватись козацькими вдовами та сиротами. Цим актом мали бути скасовані оренди і стації, які збиралися з народу для утримання компанійського (сердюцького) війська. Конституція обумовлювала також права Православної Церкви, підпорядкованої константинопольському патріарху. Кордон України знову мав проходити, як за Хмельницького, по Случі.

Отже, Конституція Пилипа Орлика має ліберально-демократичні тенденції. Зміст деяких її статей свідчить про те, що засади парламентаризму зародились в середовищі українських політиків уже на початку ХVІІІ століття.

Розроблений громадськістю законопроект «Про громадські організації» №7262-1 може бути повністю переписаний. Як повідомляє Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД), про такі наміри у ході першого засідання робочої групи Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради з питань закону про громадські організації заявив голова робочої групи, народний депутат Юрій Ключковський.
http://gromrady.org.ua/