Загинув солдат, якого віддали у "рабство" церкві
В Бориспольському районі на піщаному кар'єрі в результаті обвалу ґрунту загинув військовослужбовець."В 30-й автомобільній базі Генерального штабу Збройних сил України під час виконання господарських робіт із заготовки до зими піщано-солевої суміші...", повідомляє Інтерфакс.
Сьогодні я дізналася, хто цей загиблий військовослужбовець. Ромчик Маргіта. Мій колишній учень, син моєї теж колишньої колеги по роботі. Про те, що сталося, розповіла по телефону моя мама. Виявляється, вчора був сюжет у "Вікнах" на СТБ.
Ось, зверніть особливу увагу на це: "Як записав лікар у журнал викликів – загиблий солдат був із 30-ї військової автобази столиці. Нещасний випадок стався за 70 кілометрів від частини. На колишній території колгоспу, а нині – за поясненнями мешканців – теренах підсобного господарства Києво-Печерської Лаври.
На територію, що належить ченцям, знімальної групи не пропустили. Пильнують охоронці. Колишня працівниця цього церковного господарства розповіла «Вiкнам», що вона тут і раніше бачила українських солдатів. Тоді вони заходилися коло картоплі.
Підсобне церковне господарство, на якому працюють військовослужбовці!!! За 70 км від військової частини. Розумієте, що це таке?! Найпевніше, військове начальство просто "позичило" хлопців попам - як рабів.
А ще в сюжеті не було ні імені Романа, ні того, що я дізналася від його сестри, до якої сьогодні подзвонила. Ромчик закінчив вуз, відслужив у війську і залишився понадстроковиком - служив при штабі ЗСУ. Сестра каже, рахувався водієм, але жодного дня не сидів за кермом. Натомість солдатів постійно використовували на якихось будовах і підсобних роботах.
Коли сталася ця біда, Роман був не сам, а ще з одним солдатом (сподіваюся, з ним усе буде гаразд - бо хтозна, що з ним здатні зробити винуватці - хлопець же може багато чого розповісти). Додзвонитися ні до кого з військових родичам не вдалося - кажуть, там просто не беруть слухавку.
Сьогодні Романова мама забрала синове тіло з моргу в Києві... Йому було 23 роки. Ховатимуть Ромчика у четвер.
І слова сплаканої сестри: "Допоможіть, розкажіть усім, нехай журналісти щось роблять, щоб нічия дитина більше так не загинула!!! Це не армія! Вони ж там як раби!"
Розповіла про це лихо колегам, розказала ще кільком знайомим журналістам. І хочу, щоб про це дізналися й інші - бо, судячи з того, які структури до цього причетні, справу намагатимуться "погасити" і спустити на гальмах.
Усі, хто це читає, поширте, будь ласка, інформацію.
UPD. Отже - щойно з'ясувала, що інформація про позастрокову службу - хибна. Роман був солдатом строкової служби.
lj konvaliya
Дерело:http://infoporn.org.ua/2009/11/18/vyis'kovosluzhbovcv_pochaly_vddavaty_u_rabstvo
Вiкна-СТБ
Две смерти украинских солдат за два дня. Обе жертвы исполняли хозяйственные работы. Где и как украинские воины стояли на защите украинского народа – выяснял Сергей Андрушко.
За два дня в украинской армии две смерти. Одна – во время выполнения хозяйственных работ.
Врач Василий Ильчишин не смог вернуть к жизни 23-летнего украинского солдата. Когда приехал на машине скорой помощи – уже было слишком поздно. Воин пролежал под пластом песка четверть часа.
Василий Ильчишин, врач в селе Воронько (Киевщина):
Солдати загружали прицеп із піском. Обвалився пісок і присипало солдата. Він був присипаний повністю одна нога була із піска. Коли ми під’їхали туди – він був вже мертвий. Ми пробували реанімувати але ніяких результатів не дало.
Как записал врач в журнал вызовов – погибший солдат был с 30 военной автобазы столицы. Несчастный случай произошел в 70 километрах от части. На бывшей территории колхоза, а нынче – по объяснениям жителей – территории подсобного хозяйства Киево-Печерской Лавры.
Людмила Олейник, жительница села Воронькова (Киевщина):
Владикі монахам. Московського патріархату.
На территорию, принадлежащую монахам, съемочную группу не пропустили охранники.
Бывшая работница этого церковного хозяйства рассказала «Вiкнам», что она здесь и раньше видела украинских солдат. Тогда они занимались картофелем.
Людмила Олейник, жительница села Воронькова (Киевщина):
Они работали. Приезжали, мешок перебирали. Картошку перебирали.
Выполнял ли погибший приказ, связанный с защитой украинского народа? Вокруг села – одни дачи столичных жителей. Зачем солдатам из Киева нужно было ехать так далеко за песком, в церковное хозяйство – представители Генерального штаба не объясняют. Военные только сообщили, что по факту гибели возбуждено уголовное дело. Его расследует военная прокуратура.
Сергей Осипов, заместитель руководителя пресс-службы Генерального штаба Украины:
Навіщо їхати за глиною за 70 км від частини?
Я не можу вам відповісти. Зараз йде розслідування.
Сергей Андрушко, Денис Остапенко, программа «Вiкна», СТБ
джерело: http://stb.ua/newsv.php?item.32158
відеосюжет: http://www.stb.ua/e107_plugins/videotv/videoview.php?view.16521
Похорон: ТСН - новини
|
